Зробити сторіку домашньою     Про нас   Запитання відповіді   Бізнес навчання   Бізнес новини   Оголошення

робота, вакансії

дозволи, погодження

комерційні пропозиції

тендери, проекти

бізнес - план

на допомогу підприємцю

 

Результати роботи Сокальської Агенції

Cв'ято “День Підприємця”, та благодійний аукціон “Громада - Дітям”

Сокальській Агенції 28 березня 2006р виповнилося один рік.

НАШІ ПАРТНЕРИдалі

даний сайт створений в рамках проекту розвитку Львівщини за фінансової підтримки DFID

http://www.ldp.lviv.ua

 

Архів новин

 

 


Сокальська АРР :: Комерційні пропозиції
 

Пропозиції інвестору

Історична довідка, культурно- історична спадщина.

Сокальська АРР :: Історична довідка :: Пропозиції інвестору

с. Свитазів

Свитазів – село, центр сільської ради, розташоване за 6 км від райцентру і за 10 км від залізничної станції м. Сокаль.
Перша письмова згадка про село відноситься до 1941 року. Село виникло, коли наші землі перебували під владою Польщі, на території, яка іменувалась Сокальським староством.

Серед густих лісів на лівому березі річки Спасівка, що є правою притокою р. З.Буг, виросло село, зазнаючи спустошень як з сторони кримських татар так і з сторони Польщі.

Після смерті останнього Галицького князя наші землі залишилися під пануванням Польщі і польські пани завели панщину.

На початку свого народження село нараховувало 8 - 10 сімей. Це були панські прислужники польського поміщика Роліковського, який мав разом з лісом до 300 моргів поля. Перші прізвища кріпаків: Дещаківський, Козярський, Радзимінський, Маковський. Пізніше появились прізвища: Павлюк, Семенюк, Мартинюк, Катанюк, Бульбак, що походили в основному з Волині і Холмщини. Село почало розростатись і поміщик наділяв землею під забудову хат за річкою і назвали вулицю Зарів. Ця назва збереглася і до сьогодні. До кінця століття в Свитазеві нараховувалось до 100 хат. В 1865 році в селі появився новий поміщик Ковнацький, який правив до 1 світової війни 1914 р. Після війни в селі оселився поміщик Обертський, родом з Теляжа, який оженився з дочкою Роліковського – Марією. У них був син Едвард Обертський. Це був родом від поміщицького потомства Свитазова.

Назва села Свитазів походить від колишніх кравців, які проживали за млином і шили свити для навколишньої округи. Існує і легенда про те, що на битому шляху серед лісів і боліт стояла фортеця, укріплена валом і водяним ровом (там сьогодні стоїть церква). Через річку Спасівка проходить міст. Перед мостом жив воєвода, а його свита жила за мостом. Кожного ранку міст опускався і свита поверталася на територію фортеці. Назва села походить від слова свита - Свитазів. Після скасування панщини село розросталося, збільшувалося. Виникла потреба будови церкви. Дерев'яну церкву почали будувати в 1887 році і закінчили в 1892. Поміщик дозволив зрізати тополі, вручну розпилювати їх на стіни. На даний час церква згоріла, на цьому місці будують нову церкву.

За часів Австро – Угорщини в селі було відкрито 4 класну школу, збудовано читальню.
В кінці Х1Х ст. в селі було понад 110 дворів. Селяни займалися ремеслом. Серед ремісників виділялися кравці, столяри. Перша світова війна відчутним тягарем лягла на долю села. Воно майже було спалене. Тут переходив декілька разів Російсько – Австрійський фронт 1914-1916 рр.

Після розпаду імперії Галичина піднялась на боротьбу. Село проводило в Січових стрільців своїх односельчан. Понад 50 чоловік воювало у війську Січових стрільців, з яких 11 не повернулося з поля бою. В 1928 р. розпочала підпільно свою діяльність ОУН, якою керував Мартинюк Володимир, бувший січовий стрілець. Переслідування укр. підпільників постійно зростали. Велику роль в національному відродженні відіграла «Посвіта». Першим головою «Просвіти» був Василь, художній керівник – Радзімінський Роман і Семенюк Антон. Кожного разу організовували фестивалі, на які, на які запрошувались гості з сусідніх сіл. Зараз село нараховує 194 господарства, в ньому проживає 597 чоловік. Наші односельчани дружать з піснею, кожну хату прикрашають українські вишивки. Вміють наші односельці працювати і веселитися. Наше село співуче, співають цілими родинами.

На протязі 1989-2006 років при народному домі «Просвіта» працює народний хор «Колос» та вокальний ансамбль «Вишиванка», також народний. Учасники гуртків є люди різного віку, але всіх їх об'єднує любов до пісні. Традиції і звичаї не зникли, вони продовжуються і сьогодні.


 


 

 

 

shopgimnazija
Copyright 2006 ©
написати вебмайстру
багато цікавої інформації про м.Сокаль та Сокальщину можна прочитати, завітавши на сторінку
www.sokal.lviv.ua Сокаль  і  Сокальщина