Зробити сторіку домашньою     Про нас   Запитання відповіді   Бізнес навчання   Бізнес новини   Оголошення

робота, вакансії

дозволи, погодження

комерційні пропозиції

тендери, проекти

бізнес - план

на допомогу підприємцю

 

Результати роботи Сокальської Агенції

Cв'ято “День Підприємця”, та благодійний аукціон “Громада - Дітям”

Сокальській Агенції 28 березня 2006р виповнилося один рік.

НАШІ ПАРТНЕРИдалі

даний сайт створений в рамках проекту розвитку Львівщини за фінансової підтримки DFID

http://www.ldp.lviv.ua

 

Архів новин

 

 


Сокальська АРР :: Актуальні консультації, необхідні договори, накази, документи
 

Актуально


Актуальні консультації, необхідні договори, накази, документи 

Пропонуємо Вашій увазі найбільш поширені питання, які надходять на гарячу лінію:

 

1. Поясніть, у якому випадку Державною податковою інспекцією може проводитись позапланова виїзна перевірка?

2. Хто має право проводити перевірку роботи на ЕККА?

3. Яку облікову ставку НБУ треба брати при самостійному нарахуванні пені?

4. Чи зупиняється нарахування податкових зобов’язань, визначених перевіркою податкової інспекції, якщо подана скарга?

5. Яка інформація не є комерційною таємницею?

6. Ми подавали до податкової служби скаргу про те , що під час перевірки інспекторами було зроблено ряд помилок і ми не згодні з їхнім рішенням. Але нам надійшла відповідь, з якою ми також не згодні. Чи можна ще раз надіслати скаргу?

7. У нас загубилася контрольна стрічка із ЕККА. Чи передбачені в такому випадку якісь штрафні санкції?

8. Чи мають право податкові інспектори накладати адміністративний штраф на керівника підприємства за неправильне ведення податкового обліку?

9. Яким нормативним документом в Україні регламентується перевірка санітарно-епідеміологічної служби?

10. Який штраф нараховується податковою інспекцією при донарахуванні податкового зобов’язання під час перевірки?

11. Чи мають право посадові особи Управління Держнаглядохоронпраці проводити позапланові перевірки з питань фінансово-господарської діяльності?

12. Який штраф передбачено у разі порушення підприємством санітарно-епідеміологічних правил?

13. Хто має право проводити контроль за додержанням законодавства про рекламу?

14. Чи передбачені штрафні санкції при несвоєчасному звітуванні за використану готівку, видану під звіт?

15. Які штрафна санкції має бути застосовано у випадку, якщо при перевірці податковою інспекцією не виявилось цінників на товар?

16. Які права надаються територіальній Державній інспекції праці щодо покарання підприємств (підприємців) за порушення трудового законодавства, виявлене після здійснення перевірки?

17. Яка відповідальність передбачена за порушення прав споживачів?

18. За скільки днів контролюючий орган повинен повідомити підприємцю про проведення планової виїзної перевірки?

19. У нас на підприємстві з працівником відбувся нещасний випадок, котрий не призвів до втрати працездатності. Який штраф ми повинні будемо сплатити?

20. Я приватний підприємець. З деяких причин певний час не провадила своєї діяльності, і в зв’язку з цим не подавала звітності. А почавши працювати та звітуватися, дізналася від знайомих, що за те, що не подавала декларації, мене можуть оштрафувати. Чи правда це?

21. Чи має право податкова інспекція застосовувати штрафні санкції до підприємства за несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунку в банку?

22. До нас прийшли з перевіркою працівники податкової міліції. Які права вони мають?

23. Яка відповідальність передбачена за здійснення підприємницької діяльності без ліцензії?

24. Яким є штраф за несвоєчасне подання декларації?

25. Чи мають право посадові особи управління захисту прав споживачів відбирати зразки продукції для проведення експертизи?

26. Хто має право скасувати рішення міської податкової інспекції про застосування фінансових санкцій до підприємства?

27. У нас на підприємстві податковою інспекцією була проведена планова перевірка. Нею встановлено, що фірмою занижено податки за період, який перевіряється, на суму 13 тис. гривень. Чи можуть за це притягнути до кримінальної відповідальності?

28. Які є підстави для розстрочення податкового зобов'язання?

29. Чи передбачено якесь покарання за те, що при зміні місцезнаходження підприємства воно несвоєчасно подало повідомлення до органу держреєстрації?

30. Які права мають пожежні інспектори?

31. Який з мене повинні стягнути штраф, якщо я не подавав податкову звітність?

32. Які штрафні санкції передбачено за торгівлю алкогольними напоями в неналежному місці?

33. Чи можуть інспектори центру зайнятості провести у підприємця позапланову перевірку з питань нарахування і сплати внесків до фонду соціального страхування на випадок безробіття?

34. Яким є штраф за несвоєчасну реєстрацію у фонді соціального страхування на випадок безробіття?

35. Чи можуть притягнути до відповідальності приватного підприємця, якщо він не виконує припису санстанції?

36. Чи повинні представники контролюючих органів розписуватись у журналі реєстрації перевірок? Якщо так, то у якому законодавчому акті це записано?

37. Протягом якого періоду після подачі заяви податкова інспекція має видати патент на сплату фіксованого податку?

38. Чи можуть посадові особи митної служби проводити позапланову перевірку? Якщо так, то у яких випадках?

39. Чи будуть застосовані штрафні санкції до підприємства, яке, допустивши помилку в нарахуванні податкового кредиту, саме виявить і виправить її?

40. На нашому підприємстві податковою інспекцією була проведена позапланова виїзна перевірка. Чи можуть до нас з такою ж самою перевіркою прийти повторно?

41. У якому нормативному акті йдеться про те, що при незрозумілих трактуваннях прав платників податків - у випадках подачі заяви до суду - рішення приймається на користь платника податків?

42. У яких випадках підприємство зобов’язане сплачувати штраф до Фонду інвалідів?

43. Які документи нашої фірми може вилучити податкова інспекція?

44. Наше підприємство деякий (короткий) час працювало без ліцензії, оскільки ми не встигли вчасно її отримати. Чи застосовуватимуться до нас якісь санкції?

45. Чи має право податкова міліція проводити перевірки фінансово - господарської діяльності підприємства?

46. Чи можуть посадові особи податкової інспекції запросити приватного підприємця до податкової інспекції для проведення перевірки?

47. Протягом скількох днів податкові інспектори можуть проводити планову перевірку? Цей час чимось обмежений чи ні?

48. Що таке оперативна перевірка?

49. Які штрафи передбачено у випадку, якщо податки, донараховані під час перевірки податковими інспекторами, не сплатити вчасно?

50. В який термін і де ми можемо оскаржити податкове повідомлення-рішення податкової інспекції м. Суми?

51. Чи може податкова накласти штраф за недопущення перевіряючих до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності?

52. Які повноваження мають органи захисту прав споживачів з питань перевірки СПД - виробників продукції?

53. У минулому місяці я не подала авансовий звіт з прибутку підприємства. Який мені загрожує штраф?

54. Я приватний підприємець і працюю на фіксованому податку. Маю найманого працівника, який торгує на ринку, але не внесений у патент. Чи за це передбачено штрафні санкції?

55. Які права мають міліціонери ветеринарної міліції?

56. Скільки разів на рік податкова інспекція може проводити планову комплексну перевірку?

57. Чи має право податкова інспекція застосовувати штрафні санкції до підприємства за несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунку у банку?

58. Який строк давності існує при перевірці і донарахуванні податковою службою податкових зобов’язань?

59. Я приватний підприємець, займаюся торгівлею. Чи мають право працівники податкової інспекції у разі деяких порушень з моєї сторони вилучити торговий патент?

60. Куди і в які строки необхідно подавати звітність за формою 1-ПП?

  

1. Питання: Поясніть, у якому випадку Державною податковою інспекцією може проводитись позапланова виїзна перевірка? 

Відповідь: Згідно з п. 3 Указу Президента України “Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23.07.98 р. N 817/98 (зі змінами та доповненнями), позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

а) за наслідками зустрічних перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення суб'єктом підприємницької діяльності норм законодавства;

б) суб'єктом підприємницької діяльності не подано в установлений строк документи обов'язкової звітності;

в) виявлено недостовірність даних, заявлених у документах обов'язкової звітності;

г) суб'єкт підприємницької діяльності подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами контролюючого органу під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки;

д) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з суб'єктом підприємницької діяльності, якщо суб'єкт підприємницької діяльності не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом трьох робочих днів від дня отримання запиту;

е) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства.

Позапланові виїзні перевірки з підстави, визначеної у пункті "е" частини першої цієї статті, проводяться лише органами державної податкової служби та органами контрольно-ревізійної служби в межах їх повноважень.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватись і на підставі рішення Кабінету Міністрів України.

 

2. Питання: Хто має право проводити перевірку роботи на ЕККА? 

Відповідь: Згідно зі ст. 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 р. N 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог вказаного Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти здійснюють Національний банк України, органи державної податкової служби України шляхом проведення оперативних перевірок.

 

3. Питання: Яку облікову ставку НБУ треба брати при самостійному нарахуванні пені?

Відповідь: Відповідно до ст. 16, п.16.4. Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 від 21.12.2000р., пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій при їх наявності). Із розрахунку: 120% річних облікової ставки Нацбанку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу, або на день його (його частини) погашення, - в залежності від того, котра із величин таких ставок є більшою, - за кожен календарний день прострочення в його сплаті.

 

4. Питання: Чи зупиняється нарахування податкових зобов’язань, визначених перевіркою податкової інспекції, якщо подана скарга?

Відповідь: Згідно із Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181- ІІІ від 21.12.2000р. пп. 5.2.3., заява, подана із дотриманням строків, визначених п.п.5.2.2. цього пункту, зупиняє виконання платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні. А саме - на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

 

5. Питання: Яка інформація не є комерційною таємницею?

Відповідь: Згідно з Постановою КМУ №611 від 09.08.93 "Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці", комерційною таємницею не є:

- установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами;

- інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

- дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;

- відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;

- документи про сплату податків і обов'язкових платежів;

- інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;

- документи про платоспроможність;

- відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;

- відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Підприємства зобов'язані подавати перелічені у цій постанові відомості органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законодавства, за їх вимогою.

 

6. Питання: Ми подавали до податкової служби скаргу про те, що під час перевірки інспекторами було зроблено ряд помилок і ми не згодні з їхнім рішенням. Але нам надійшла відповідь, з якою ми також не згодні. Чи можна ще раз надіслати скаргу?

Відповідь: Так, відповідно до ст. 5 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПАУ від 03.03.98р. №93, у редакції наказу ДПАУ від 02.03.2001р. №82, зареєстрованого в Мінюсті України 15.03.2001р за №238/5429, п.5.1. У разі, коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, має право звернутися з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до органу державної податкової служби ще вищого рівня - із дотриманням десятиденного строку для кожного випадку оскарження та двадцятиденного строку для відповіді на нього.

 

7. Питання: У нас загубилася контрольна стрічка із ЕККА. Чи передбачені в цьому випадку якісь штрафні санкції?

Відповідь: Згідно з п.5 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі. громадського харчування та послуг" №265/95-ВР від 06.07.95р. (зі змінами та доповненнями), у разі невиконання друку контрольної стрічки, або її не зберігання протягом встановленого терміну застосовуються фінансові санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 170 грн.)

 

8. Питання: Чи мають право податкові інспектори накладати адміністративний штраф на керівника підприємства за неправильне ведення податкового обліку?

Відповідь: Так, мають. Згідно із Законом України "Про державну податкову службу" № 509-ХІІ від 04.12.90р. (зі змінами та доповненнями), ст.11, п. 11, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право накладати адміністративні штрафи на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у відсутності податкового обліку або веденні його з порушенням встановленого порядку, неподанні або несвоєчасному поданні аудиторських висновків, передбачених законом, а також платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Штраф становить суму у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за відповідне правопорушення, - від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

 

9. Питання: Яким нормативним документом в Україні регламентується перевірка санітарно-епідеміологічної служби?

Відповідь: 1. Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.94 р. № 4004-XII (зі змінами та доповненнями).

2. Положенням "Про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні", затвердженим Постановою КМУ від 22.06.99 р. № 1109.

 

10. Питання: Який штраф нараховується податковою інспекцією при донарахуванні податкового зобов’язання під час перевірки?

Відповідь: Згідно із Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 від 21.12.2000р., у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 даного Закону (тобто дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф. Розмір штрафу дорівнює п'яти відсоткам від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), - починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу. Але штраф не повинен перевищувати двадцяти п'яти відсотків такої суми та не бути меншим десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

11. Питання: Чи мають право посадові особи Управління Держнаглядохоронпраці проводити позапланові перевірки з питань фінансово-господарської діяльності?

Відповідь: Ні, не мають. Згідно зі ст. 5 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності) від 23.07.98 р. № 817/98 (зі змінами та доповненнями), контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, є:

а) органи державної податкової служби - стосовно сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів;

б) митні органи - стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону;

в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції - стосовно бюджетних позик, позик та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

Зазначені у цій статті контролюючі органи мають право проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності лише в межах їх компетенції, визначених у частині першій цієї статті.

Здійснення планових та позапланових виїзних перевірок з питань, визначених у частині першій цієї статті, іншими державними органами забороняється.

Планові виїзні перевірки проводяться всіма контролюючими органами одночасно в день, визначений органом державної податкової служби. Порядок координації проведення таких перевірок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

12. Питання: Який штраф передбачено у разі порушення підприємством санітарно-епідеміологічних правил ?

Відповідь: Згідно зі ст. 42 Кодексу України "Про адміністративні правопорушення" від 07.12.84 р. (зі змінами та доповненнями), порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил і норм тягне за собою накладення штрафу: на громадян - в розмірі від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб - у розмірі від шести до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

13. Питання: Хто має право проводити контроль за додержанням законодавства про рекламу?

Відповідь: Згідно зі ст. 26 Закону України "Про рекламу" від 03.07.96 р. № 270/96-ВР (зі змінами і доповненнями), контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своєї компетенції:

- Міністерство України у справах преси та інформації: щодо друкованих засобів масової інформації;

- Державний комітет України у справах захисту прав споживачів: щодо рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами у сфері захисту споживачів від порушень законодавства про рекламу;

- Антимонопольний комітет України: відповідно до антимонопольного законодавства;

- Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення: щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності.

 

14. Питання: Чи передбачені штрафні санкції за несвоєчасне звітування за використану готівку, видану під звіт?

Відповідь: Так, передбачені. Згідно з п. 2.17 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 р. № 72, до підприємств (підприємців) застосовуються штрафні санкції. А саме: за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки та за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів.

 

15. Питання: Які штрафні санкції має бути застосовано у випадку, якщо при перевірці податковою інспекцією не виявилось цінників на товар?

Відповідь: Відповідно до ст. 23 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95 -ВР від 06.07.95р. (зі змінами та доповненнями), до суб'єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), або використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті чи в інших одиницях, які не є гривнею, - застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян: за кожний не виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу), або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону. За умисне вилучення працівником контролюючого органу цінника (прейскуранта) з метою неправомірного накладення на продавця адміністративного або іншого стягнення такий працівник притягається до відповідальності, згідно з законом.

16. Питання: Які права надаються територіальній Державній інспекції праці щодо покарання підприємств (підприємців) за порушення трудового законодавства, виявлене після здійснення перевірки?

Відповідь: Відповідно до п.6 Постанови КМУ "Про затвердження Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю" від 29 листопада 2000 р. N 1771 6, посадові особи Держнаглядпраці мають право:

- давати посадовим особам центральних і місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та підприємств обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю та умови праці;

- складати у випадках, передбачених законодавством, протоколи про адміністративні правопорушення, а також розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення згідно із законодавством;

- вносити роботодавцям подання про накладення стягнення на окремих посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю та умови праці, а в окремих випадках передавати матеріали щодо цих порушень до правоохоронних органів.

 

17. Питання: Яку відповідальність передбачено за порушення прав споживачів?

Відповідь: Згідно зі ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність за:

- відмову споживачу в реалізації його прав, установлених пунктом 1 статті 14 і пунктом 3 статті 15 цього Закону: у десятикратному розмірі вартості товару, виконаної роботи (наданої послуги), виходячи з цін, що діяли на час придбання товару, замовлення роботи (надання послуги). Але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- виготовлення або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів: у розмірі 50 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги Але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі ж якщо суб'єкт господарської діяльності звільнений законодавством від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання іноземного сертифіката): у розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги Але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі ж якщо суб'єкт господарської діяльності звільнений законодавством від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- виготовлення, реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища: у розмірі 300 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги Але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі ж якщо суб'єкт господарської діяльності звільнений законодавством від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, заборонених для виготовлення та реалізації (виконання, надання) відповідним державним органом: у розмірі 500 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги Але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі ж якщо суб'єкт господарської діяльності звільнений законодавством від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- реалізацію небезпечного товару (отрути, отрутохімікату, вибухо - і вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила і умови безпечного його використання: у розмірі 100 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару. Але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі ж якщо суб'єкт господарської діяльності звільнений законодавством від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу - у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги. Але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі ж якщо суб'єкт господарської діяльності звільнений законодавством від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- створення перешкод службовій особі спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування: у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі ж якщо суб'єкт господарської діяльності звільнений законодавством від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- реалізацію товару, термін придатності якого минув: у розмірі 200 відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги: у розмірі 100 відсотків вартості роботи, послуги. Ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, - у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць Але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суми штрафів зараховуються до державного бюджету.

Порядок стягнення штрафів визначається Кабінетом Міністрів України.

 

18. Питання: За скільки днів контролюючий орган повинен повідомити підприємцю про проведення планової виїзної перевірки?

Відповідь: Згідно із Указом Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 р. N 817/98 (зі змінами та доповненнями), п.2, право на проведення планової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності надається лише у тому разі, коли йому не пізніше, ніж за десять календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення з зазначенням дати її проведення.

 

19. Питання: У нас на підприємстві з працівником відбувся нещасний випадок, котрий не призвів до втрати працездатності. Який штраф ми повинні будемо сплатити?

Відповідь: Відповідно до п.3, 6 "Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці" (зі змінами та доповненнями), затвердженого Постановою КМУ від 17.09.93 р. N 754, підприємство сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та випадок професійного захворювання, що сталися з вини цього підприємства. У разі нещасного випадку, що не призвів до стійкої втрати працездатності працівника, - у розмірі, визначеному з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за період його тимчасової непрацездатності;

 

20. Питання: Я приватний підприємець. З деяких причин певний час не провадила своєї діяльності, і у зв’язку з цим не подавала звітності. А почавши працювати та звітуватися, дізналася від знайомих, що за те, що не подавала декларації, мене можуть оштрафувати. Чи правда це?

Відповідь: Це дійсно так. Згідно із законодавством, незалежно від того, проводиться підприємницька діяльність, чи ні, але звітувати в цей період необхідно. Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181 - ІІІ від 21.12.00 р. (зі змінами та доповненнями), ст. 17.1.1., платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

 

21. Питання: Чи має право податкова інспекція застосовувати штрафні санкції до підприємства за несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунку у банку?

Відповідь: Так, податкова інспекція має таке право. Згідно з п. 7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII, органи податкової інспекції мають право застосовувати штрафні санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до юридичних осіб та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках

22. Питання: До нас прийшли з перевіркою працівники податкової міліції. Які права вони мають?

Відповідь: Згідно зі ст. 22 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII, посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені пунктом 1, частиною першою пункту 2, пунктами 3 та 6 статті 11 цього Закону. А також пунктами 1 - 4, абзацами другим, третім, шостим пункту 5, пунктами 6 - 12, 14, підпунктами "а" і "б" пункту 15 (з урахуванням положень цього Закону, інших законів з питань оподаткування), пунктом 16 із дотриманням правил проведення податкових перевірок, встановлених законодавством, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 статті 11, статтями 12 - 151 Закону України "Про міліцію".

Стаття 22. Права податкової міліції.

Посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені пунктом 1, частиною першою пункту 2, пунктами 3 та 6 статті 11 цього Закону, а також пунктами 1 - 4, абзацами другим, третім, шостим пункту 5, пунктами 6 - 12, 14, підпунктами "а" і "б" пункту 15 (з урахуванням положень цього Закону, інших законів з питань оподаткування), пунктом 16 із дотриманням правил проведення податкових перевірок, встановлених законодавством, пунктами 17, 19, 23, 24, 25, 27, 28, 30 статті 11, статтями 12 - 151 Закону України "Про міліцію". Згідно з пунктом 1 ст. 11 вказаного Закону, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право:

- здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку зі споживачами. А також інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів.

- проводити перевірку наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок;

- перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування;

- викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів,

- проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Періодичність таких перевірок та проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встановлюється відповідно до законодавства.

Орган державної податкової служби може запрошувати громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків, інших платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються громадянам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається громадянин.

23. Питання: Яку відповідальність передбачено за здійснення підприємницької діяльності без ліцензії?

Відповідь: Згідно з п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII, органи державної податкової служби накладають штраф на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), - якщо його отримання передбачено законодавством. Розмір штрафу становить від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

24. Питання: Яким є штраф за несвоєчасне подання декларації?

Відповідь: Згідно з п.11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII, органи державної податкової служби накладають на громадян, винних у неподанні або несвоєчасному поданні декларацій про доходи, штраф у розмірі від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

25. Питання: Чи мають право посадові особи управління захисту прав споживачів відбирати зразки продукції для проведення експертизи?

Відповідь: Так, мають. Згідно зі ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів має право відбирати у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів - для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах. Оплата вартості зразків і проведених досліджень (експертиз) проводиться за рахунок суб'єктів господарської діяльності, що перевіряються.

 

26. Питання: Хто має право скасувати рішення міської податкової інспекції про застосування до підприємства фінансових санкцій?

Відповідь: Згідно зі ст. 12 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII, скасувати рішення органів державної податкової служби мають право:

- Державна податкова адміністрація України: рішення інших органів державної податкової служби,

- державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя): рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій, у разі їх невідповідності актам законодавства.

Цей порядок не застосовується щодо рішень податкової міліції.

Крім цього, ви можете звернутись з позовом до суду. Якщо в судовому засіданні ви доведете незаконність або необгрунтованість застосованих до вашого підприємства фінансових санкцій, суд може скасувати таке рішення.

 

27. Питання: У нас на підприємстві податковою інспекцією була проведена планова перевірка. Нею встановлено, що фірмою занижено податки за період, який перевіряється, на суму 13 тис. грн.. Чи можуть нас за це притягти до кримінальної відповідальності?

Відповідь: Згідно з п.1 ст. 212 Кримінального кодексу України від 05.04.2002 року, кримінальна відповідальність настає за умисне ухилення від сплати податків, зборів (та інших обов'язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку), вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати - якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.

Під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян На даний час ця сума становить 17 тис. гривень.

У зв'язку з вище викладеним вас до кримінальної відповідальності не притягнуть.

 

28. Питання: Які є підстави для розстрочення податкового зобов'язання?

Відповідь: Згідно зі ст. 14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III, такими підставами є:

- для розстрочення податкових зобов'язань платника податків: надання ним достатніх доказів щодо існування загрози виникнення податкового боргу. А також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету - внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

- для відстрочення податкових зобов'язань платника податків: надання ним достатніх доказів щодо обставин непереборної сили, які призвели до загрози виникнення податкового боргу та/або банкрутства такого платника податків. А також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення податкових зобов'язань та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

 

29. Питання: Чи передбачене якесь покарання за те, що при зміні місцезнаходження підприємства воно несвоєчасно подало повідомлення до органу державної реєстрації?

Відповідь: Згідно із Законом України "Про підприємництво" №698-ХІІ від 07.02.91р.зі (змінами та доповненнями), у разі несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження, на підставі рішення арбітражного суду, може відбутися скасування державної реєстрації об’єкту господарювання - якщо орган державної реєстрації подає на нього в суд.

 

30. Питання: Які права мають пожежні інспектори?

Відповідь: Відповідно до Закону України "Про пожежну безпеку" №3745-ХІІ від 17.12.93р. (зі змінами та доповненнями), ст.7, державні інспектори з пожежного нагляду мають право:

1) у будь-який час проводити (у присутності власника чи його представника) пожежно-технічні обстеження і перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів, незалежно від форм власності. Одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;

2) давати (надсилати) керівникам центральних органів державної виконавчої влади, структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого та регіонального самоврядування, керівникам та іншим посадовим особам підприємств, установ та організацій, а також громадянам обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків з питань пожежної безпеки.

У разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі, або перешкоджає її гасінню та евакуації людей, а також у випадках випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів чи технічних умов (або у разі їх відсутності) припиняти чи забороняти роботу підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатацію будівель, споруд, окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі, проведення пожежонебезпечних робіт, випуск та реалізацію пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, дію виданих дозволів на право проведення робіт;

3) здійснювати контроль за виконанням протипожежних вимог, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час проектування (вибірково), будівництва, реконструкції, розширення чи технічного переоснащення, капітального ремонту підприємств, будівель, споруд та інших об'єктів. У разі виявлення порушень забороняти до їх усунення випуск і застосування проектів, зупиняти проведення будівельно-монтажних робіт та вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт;

4) притягати до адміністративної відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій та громадян, винних у порушенні встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, постанов органів державного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежегасіння не за призначенням;

5) застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.

Посадові особи органів державного пожежного нагляду несуть відповідальність за неналежне виконання покладених на них обов'язків. За шкоду, завдану юридичним та фізичним особам, громадянам внаслідок застосування санкцій, передбачених пунктами 2 і 3 цієї статті, органи та посадові особи державного пожежного нагляду відповідальності не несуть.

31. Питання: Який з мене повинні стягнути штраф, якщо я не подавав податкову звітність?

Відповідь: Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.00 (зі змінами та доповненнями) пп. 1,п.1,ст. 17, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або затримку.

 

32. Питання: Які штрафні санкції передбачено за торгівлю алкогольними напоями в неналежному місці?

Відповідь: Відповідно до ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.95 р. (зі змінами та доповненнями), до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 цього Закону (якою заборонено торгівлю алкогольними напоями в неналежному місці). Штраф становить 1700 гривень, а у разі повторного протягом року порушення - 3400 гривень.

 

33. Питання: Чи можуть інспектори центру зайнятості провести у підприємця позапланову перевірку з питань нарахування і сплати внесків до фонду соціального страхування на випадок безробіття?

Відповідь: Так, можуть. Згідно з п. 7.1 ст. 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 р. N 339, контроль за правильним нарахуванням, своєчасним і повним перерахуванням та надходженням страхових внесків здійснюється центрами зайнятості шляхом проведення планових перевірок.

Позапланові перевірки здійснюються у разі реорганізації, зміни місцезнаходження або ліквідації підприємства, установи, організації.

 

34. Питання: Яким є штраф за несвоєчасну реєстрацію у фонді соціального страхування на випадок безробіття?

Відповідь: Згідно з п. 1 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III (із змінами і доповненнями), за порушення строку реєстрації як платника страхових внесків накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який пройшов з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися.

 

35. Питання: Чи можуть приватного підприємця притягти до відповідальності , якщо він не виконує припису із санстанції?

Відповідь: Так, приватний підприємець може бути притягнутий до адміністративної відповідальності. Згідно зі ст. 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 року N 4004-XII, за порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби на осіб, винних у вчиненні таких правопорушень, може бути накладено штраф у розмірі від одного до дванадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто від 17 до 204 грн.

 

36. Питання: Чи представники контролюючих органів повинні розписуватись у журналі реєстрації перевірок? Підкажіть, у якому законодавчому акті це записано.

Відповідь: Ст. 7 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 р. N 817/98 (зі змінами і доповненнями).

 

37. Питання: Протягом якого періоду після подачі заяви податкова інспекція має видати патент на сплату фіксованого податку ?

Відповідь: Відповідно до Декрету КМУ №13-92 від 26.12.92р. "Про прибутковий податок з громадян" (зі змінами та доповненнями), ст. 14, податковий орган зобов'язаний видати патент протягом трьох робочих днів з дня прийняття від платника податку вказаної заяви, оформленої належним чином.

 

38. Питання: Чи можуть посадові особи митної служби проводити позапланову перевірку? Якщо так, то в яких випадках?

Відповідь: Так, можуть. Згідно з п. б ст. 5 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 року N 817/98 (із змінами і доповненнями), митні органи мають право проводити позапланові виїзні перевірки стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону. Крім того, в ст. 3 вказаного Указу дається вичерпний перелік обставин, за наявності яких контролюючі органи можуть проводити позапланові перевірки. (Читайте детальніше - відповідь на запитання № 1).

 

39. Питання: Чи будуть застосовані штрафні санкції до підприємства, яке, допустивши помилку у нарахуванні податкового кредиту, саме виявить і виправить її?

Відповідь: Згідно зі ст. 17.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (із змінами і доповненнями), у разі, коли платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання, а також самостійно погашає суму недоплати та штраф у розмірі десяти відсотків від суми такої недоплати, штрафи, визначені підпунктами 17.1.2-17.1.7 пункту 17.1 цієї статті, а також адміністративні штрафи, які відповідно до законодавства накладаються на платника податків (його посадових осіб) за відповідні правопорушення, не застосовуються. Це правило не застосовується, якщо: а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання; б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

 

40. Питання: На нашому підприємстві податковою інспекцією була проведена позапланова виїзна перевірка . Чи можуть до нас прийти з такою ж самою перевіркою повторно?

Відповідь: Згідно зі ст. 4 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23 липня 1998 року N 817/98 (із змінами і доповненнями), вищестоящий контролюючий орган може за власною ініціативою перевірити достовірність висновків нижчестоящого контролюючого органу - шляхом перевірки документів обов'язкової звітності суб'єкта підприємницької діяльності або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом. Вищестоящий контролюючий орган має право прийняти рішення щодо повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності лише у тому разі, якщо стосовно посадових або службових осіб контролюючого органу, які проводили планову або позапланову перевірку зазначеного суб'єкта, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу. Державна податкова адміністрація України має право прийняти рішення про проведення повторної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності у разі, коли таке рішення оформляється наказом за підписом її Голови.

 

41. Питання: У якому нормативному акті йдеться про те, що при незрозумілих трактуваннях прав платників податків - у випадках подачі заяви до суду - рішення приймається на користь платника податків?

Відповідь: У положенні про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 03.03.98 р. N 93 (у редакції наказу державної податкової адміністрації України від 02.03.01 р. N 82) та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 15.03.01 р. за N 238/5429. Якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків чи органів державної податкової служби, і внаслідок цього є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і органу державної податкової служби, то рішення у межах апеляційного узгодження приймається на користь платника податків.

 

42. Питання: У яких випадках підприємство зобов’язане сплачувати штраф до Фонду соціального захисту інвалідів?

Відповідь: Відповідно до ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 р. N 875-XII (зі змінами та доповненнями), підприємства (об'єднання), установи і організації - незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації, за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Статтею 19 передбачено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій, незалежно від форми власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів - у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих. Якщо ж працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законодавством порядку.

 

43. Питання: Які документи нашої фірми може вилучити податкова інспекція?

Відповідь: Згідно з розділом І Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 1998 року N 316, вилученню у підприємств підлягають:

- первинні документи (тобто письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи і адміністрації (власника) на їх проведення),

- грошові документи,

- облікові реєтри (тобто носії спеціального формату (паперові, машинні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку),

- кошториси, декларації та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та інших обов'язкових платежів до бюджету,

- інші довідкові матеріали та розрахунки, за винятком документів, що містять відомості, визначені в законодавчому порядку такими, що становлять державну таємницю.

 

44. Питання: Наше підприємство деякий (короткий ) час працювало без ліцензії, оскільки ми не встигли вчасно її отримати. Чи застосовуватимуться до нас якісь санкції?

Відповідь: Так, застосовуватимуться. Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.90р. (зі змінами та доповненнями), ст.11,п.11, абз.6, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право накладати адміністративні штрафи на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без державної реєстрації чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо його отримання передбачено законодавством. Розмір штрафу становить від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

45. Питання: Чи має право податкова міліція проводити перевірки фінансово - господарської діяльності підприємства?

Відповідь: Так, має право. Права податкової міліції визначені в ст. 22 Закону України "Про податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII (із змінами і доповненнями).

Детальніше про це читайте у відповіді на питання №22.

46. Питання: Чи можуть посадові особи податкової інспекції запросити приватного підприємця до податкової інспекції для проведення перевірки?

Відповідь: Так, можуть. Згідно з п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII (із змінами і доповненнями), орган державної податкової служби може запрошувати громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків, інших платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються громадянам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається громадянин.

 

47. Питання: Протягом скількох днів податкові інспектори можуть проводити планову перевірку? Цей час чимось обмежений чи ні?

Відповідь: На виконання Указу Президента України від 23 липня 1998 р. N 817 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", Постановою КМУ від 29.01.99 р. N 112 затверджено Порядок координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності контролюючими органами, де вказано наступне: терміни перевірок суб’єктів підприємницької діяльності не повинні перевищувати 30 робочих днів, крім суб'єктів підприємницької діяльності з річним сукупним валовим доходом 20 млн. гривень і більше. Продовження термінів проведення перевірки здійснюється за рішенням керівника державної податкової адміністрації, якій підпорядкована відповідна державна податкова інспекція.

 

48. Питання: Що таке оперативна перевірка?

Відповідь: Поняття "Оперативна перевірка" зустрічається лише у Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" №1775-ІІІ від 01.06.00 (зі змінами та доповненнями) ст.2. Оперативна перевірка - сукупність заходів контролюючих органів, спрямованих на здійснення контролю за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності вимог цього Закону, інших нормативно-правових актів, що визначають порядок проведення розрахунків, обліку товарів та грошових коштів, а також порядок виконання операцій купівлі-продажу іноземної валюти.

 

49. Питання: Які штрафи передбачено у випадку, якщо податки, донараховані під час перевірки податковими інспекторами, не сплатити вчасно?

Відповідь: Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 12.12.02 р. , ст. 17.1.7, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, він зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків такої суми;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

 

50. Питання: У який термін і де ми можемо оскаржити податкове повідомлення-рішення податкової інспекції м. Суми?

Відповідь: Згідно зі ст. 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 3 березня 1998 р. N 93 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 2 березня 2001 р. N 82), подання первинної скарги здійснюється таким чином:

4.1. У разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби неправильно визначив суму податкового зобов'язання, або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування чи виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

4.2. Скарга повинна бути подана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби.

4.3. Якщо відповідно до закону орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді органу державної податкової служби на скаргу. Замість десятиденного строку, визначеного у підпункті 4.2 цього пункту.

 

51. Питання: Чи може податкова накласти штраф за недопущення перевіряючих до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності?

Відповідь: Так, може. Згідно з п. 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII (із змінами і доповненнями), органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право накладати адміністративні штрафи на громадян, які займаються підприємницькою діяльністю - якщо вони винні у протидії посадовим особам органів державної податкової служби. Зокрема у недопущенні їх до приміщень, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності та одержання доходів. Розмір штрафу становить від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

52. Питання: Які повноваження мають органи захисту прав споживачів з питань перевірки СПД - виробників продукції?

Відповідь: Відповідно до Закону України " Про захист прав споживачів" № 1023 від 12.05.91 р. (із змінами та доповненнями), ст. 5, визначено повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах виконавчої влади та суб'єктами господарської діяльності. Вони забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:

1) давати суб'єктам господарської діяльності обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

2) перевіряти у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг якість товарів (робіт, послуг), додержання обов'язкових вимог щодо безпеки товарів (робіт, послуг), а також додержання правил торгівлі та надання послуг. Входити безперешкодно та обстежувати, відповідно до законодавства, будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів;

3) відбирати у суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертиз) за рахунок суб'єктів господарської діяльності, що перевіряються.

Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України.

Проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за надані послуги та реалізовані товари. В разі неможливості повернення зроблених затрат їх відшкодування відноситься на результати діяльності суб'єктів господарської діяльності. Порядок проведення таких перевірок визначається Кабінетом Міністрів України;

4) одержувати від суб'єктів господарської діяльності, що перевіряються, безплатно копії необхідних нормативних документів та інші відомості, які характеризують якість товарів (робіт, послуг), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цих товарів (виконання робіт, надання послуг);

5) припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарської діяльності виявлених недоліків;

6) забороняти суб'єктам господарської діяльності реалізацію споживачам товарів (виконання робіт, надання послуг):

- якщо немає документів, що засвідчують їх відповідність вимогам нормативних документів;

- якщо в актах законодавства, нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів і охорони навколишнього природного середовища,

- якщо ці товари (роботи, послуги) внесені до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не мають сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання іноземного сертифіката);

- завезених на територію України без документів, які підтверджують їх належну якість;

- якщо термін придатності не зазначений або зазначений з порушенням вимог нормативних документів, а також якщо термін придатності минув;

7) приймати рішення:

- про припинення у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг продажу та виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків;

- про тимчасове припинення діяльності підприємств торгівлі (секцій, відділів), громадського харчування, сфери послуг, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форм власності, що систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;

8) опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг виробничі, складські, торговельні та інші приміщення, а також несправні, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, термін дії якого закінчився, засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, - з наступним повідомленням про це територіальним органам спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері стандартизації, метрології та сертифікації;

9) вилучати неякісні товари, документи, інші предмети, що свідчать про порушення прав споживачів;

10) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;

11) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки злочину, органам дізнання чи попереднього слідства;

12) накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення;

13) накладати на суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг (в тому числі на громадян-підприємців), стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, - в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Результати перевірок суб'єктів господарської діяльності службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Порядок припинення відвантаження і реалізації товарів суб'єктами господарської діяльності, тимчасового припинення виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, діяльності підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, а також вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів, що свідчать про порушення прав споживачів, визначається законодавчими актами України.

 

53. Питання: У минулому місяці я не подала авансовий звіт з прибутку підприємства. Який мені загрожує штраф?

Відповідь: Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.00 (зі змінами та доповненнями) пп. 1,п.1,ст. 17, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, або затримку. Отже, на вас буде накладено штраф у сумі 170 грн.

 

54. Питання: Я приватний підприємець і працюю на фіксованому податку. Маю найманого працівника, який торгує на ринку, але не внесений у патент. Чи за це передбачено штрафні санкції?

Відповідь: У даному випадку, за рішенням керівника податкової служби, вас можуть позбавити права застосовувати фіксовану ставку податку протягом наступних 12 календарних місяців, та стягнути штраф. Згідно із Декретом КМУ №13-92 від 26.12.92р. (зі змінами та доповненнями), ст.14, патент може бути скасований (з його вилученням), за рішенням керівника податкового органу, до закінчення строку його дії в разі, якщо за дорученням або від імені платника фіксованого податку торгівля здійснюється особою, відомості про яку не внесені до патенту. У цьому випадку громадянин-підприємець позбавляється права застосовувати фіксовану ставку податку протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем вчинення порушення. А також сплачує штраф у розмірі повної суми фіксованого податку з розрахунку за місяць за кожну особу, відомості про яку не внесені до патенту.

 

55. Питання: Які права мають міліціонери ветеринарної міліції?

Відповідь: Згідно з п. 14 Положення про підрозділи ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 р. N 395, працівники підрозділів ветеринарної міліції - державні інспектори ветеринарної медицини мають право:

- безперешкодно відвідувати і перевіряти об'єкти державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду усіх форм власності на відповідній території, одержувати про них інформацію щодо епізоотичного стану, виявлення причин захворювання тварин та оцінки ветеринарно-санітарного стану об'єктів, якості продукції тваринного походження;

- видавати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень протиепізоотичних і ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації інфекційних захворювань тварин;

- забороняти реалізацію продукції тваринного, а на ринках і рослинного походження та переробку сировини тваринного походження, що не відповідають ветеринарно-санітарним вимогам;

- обмежувати, забороняти, припиняти діяльність суб'єктів господарювання у разі порушення ними встановлених законодавством ветеринарно-санітарних вимог, яка може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та тварин;

- вносити пропозиції місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування про порядок проведення охоронно-карантинних, спеціальних ветеринарно-санітарних, організаційно-господарських та інших заходів на території, де встановлено карантин або введено попередні карантинні обмеження;

- вимагати додержання ветеринарно-санітарних правил під час перевезення у межах України тварин, продукції тваринного походження всіма видами транспортних засобів;

- розглядати в установленому порядку матеріали про порушення законодавства з питань ветеринарної медицини, захисту тварин, карантинного режиму (Законів України "Про ветеринарну медицину" та "Про надзвичайний стан", інших нормативно-правових актів), у тому числі про діяння, які містять ознаки адміністративних правопорушень та злочинів.

Працівники підрозділів ветеринарної міліції - державні інспектори ветеринарної медицини мають також інші права, передбачені законами України.

 

56. Питання: Скільки разів на рік податкова інспекція може проводити планову комплексну перевірку?

Відповідь: Згідно із Указом Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98 від 23.07.98р (зі змінами та доповненнями), ст. 2, планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу, не частіше одного разу на календарний рік, у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

 

57. Питання: Чи має податкова інспекція право застосовувати до підприємства штрафні санкції за несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунку у банку?

Відповідь: Так, податкова інспекція має таке право. Згідно з п. 7 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII (зі змінами та доповненнями), органи податкової інспекції мають право застосовувати до юридичних осіб, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які у встановлений законом строк не повідомили про відкриття або закриття рахунків у банках, штрафні санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 грн.).

 

58. Питання: Який строк давності існує при перевірці і донарахуванні податковою службою податкових зобов’язань?

Відповідь: Відповідно до ст. 15.1.1 та 15.1.2. Закону України №2181-ІІІ від 21.12.00 р. "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (зі змінами і доповненнями), податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом. Не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. А у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли:

а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

 

59. Питання: Я приватний підприємець, займаюся торгівлею. Чи мають право працівники податкової інспекції у разі деяких порушень з мого боку вилучити торговий патент?

Відповідь: Так, мають. Згідно із Законом України "Про державну податкову службу в Україні" №509-ХІІ від 04.12.90р. (зі змінами та доповненнями), ст. 11, п. 6, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ та організацій документи, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів. А також вилучати у громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок заняття підприємницькою діяльністю, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступною передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи.

 

60. Питання: Куди і в які строки необхідно подавати звітність за формою 1-ПП?

Відповідь: Згідно з п. 2 Інструкції про порядок заповнення звіту "Про суми отриманих пільг по оподаткуванню в розрізі окремих видів податків і пільг щодо кожного виду податку", затвердженої наказом Міністерства статистики України від 23 грудня 1996 р. N 376, всі підприємства, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості, обчислюють обсяги фактично отриманих пільг по оподаткуванню в розрізі видів податків і пільг щодо кожного податку, складають звіт за встановленою формою та подають його державним податковим адміністраціям за місцем реєстрації платника у терміни подання квартальної (річної) бухгалтерської звітності, квартальний - не пізніше 21 числа після звітного кварталу, річний - до 8 лютого.

 

 


У цьому розділі Ви зможете знайти
зразки договорів, установчих документів, накази, та ін.
www.global-inform.4mg.com/doc-ukr/doc_ua.htm

 


 

shopgimnazija
Copyright 2006 ©
написати вебмайстру
багато цікавої інформації про м.Сокаль та Сокальщину можна прочитати, завітавши на сторінку
www.sokal.lviv.ua Сокаль  і  Сокальщина