Круглий стіл із Соціальними партнерами з нагоди дня Інваліда

   Уже три роки поспіль Центр зайнятості та Сокальська Агенція регіонального розвитку проводять різноманітні заходи приурочені до Міжнародного дня інвалідів. І цьогоріч напередодні третього грудня вони організували для них тренінги-навчання, надавали консультації та психологічну підтримку, проводили зустрічі з інвалідами та соціальними партнерами, громадськими організаціями, які мають дотичність до людей з обмеженими можливостями. Доброю традицією стало й проведення в районному Центрі зайнятості «круглого столу», на якому розглядають повсякденні проблеми людей з інвалідністю.
І нещодавно за «круглим столом» із соціальними партнерами,  який мав назву «Адаптація осіб з обмеженою відповідальністю в сучасних умовах», зібралися представники державних установ та служб, які працюють із неповносправними людьми. Це управління праці та соціального захисту населення РДА, Пенсійного фонду у Сокальському районі, територіального центру, Центральної районної лікарні, відділів освіти та соціальних фондів. На захід запросили й голову асоціації інвалідів району Оксану Кононову та представників інших громадських організацій.
   Даний круглий стіл є підсумком роботи попередніх заходів проведених Сокальською Агенцією регіонального розвитку спільно із Сокальською Асоціацією інвалідів та Сокальський районним центром зайнятості. В ході яких виникало чимало запитань у присутніх людей з обмеженими можливостями, на які представники як Агенції регіонального розвитку так і Асоціації інвалідів надавали роз’яснення, проводили опитування, шукали шляхи для надання потрібної допомоги. Відзначення Міжнародного дня інвалідів – справедлива шана суспільства та нагадування всім про обов’язок перед інвалідами, що потребують захисту та підтримки у цей непростий час. Інваліди – це не просто категорія людей. Це окремі життя. Окремі трагедії. Окремі людські надії на те, що все буде добре. На щастя, поряд з ними є ті, хто хоче допомогти. І хто допомагає. Переймаючись буденними проблемами ми повинні замислитися над непростою долею людей з вадами здоров’я і не тільки у день 3 грудня, а й протягом цілого року, не забувати про те, що поруч з нами живуть інваліди і вони потребують допомоги і уваги. Кожен день у житті людей з особливими потребами наповнений прагненням пристосуватися до самостійного життя у суспільстві, самовдосконалення, приносити радість собі та оточуючим. І незважаючи на деякі невдачі та смуток, надія на краще та більш легше своє існування в суспільстві не залишає їх.  Головне для них, що життя є, і воно продовжується. – сказала депутат обласної ради, директор Агенції регіонального розвитку Ганна Костюк. Також на початку зустрічі Ганна Костюк наддала інформацію про проект «Підвищення інституйної спроможності ЦРСП», який фінансується міжнародним Фондом «Відродження», вона ознайомила присутніх із його основними завданнями та запропонувала Асоціації інвалідів та усім службам долучитися до співпраці та його реалізації на Сокальщині.
   У світі проживає понад 5 мільйонів осіб, а це –10 відсотків населення планети. Вони живуть поруч з нами, але через стан здоров’я незайняті у суспільному процесі, а якщо й працюють, то почувають себе некомфортно у великих колективах. На жаль, навколишні відмежовуються від їхніх проблем доти, поки з ними не станеться лихо. Вони надто вразливі, бо щоденно стикаються з проблемами і клопомами, сприймаються їх через свій стан значно гостріше і болючіше, ніж здорові люди. Адже інваліди – це не просто категорія людей: це окремі життя, окремі трагедії, окремі людські надії на те, що все буде добре. На щастя, поряд з ними завжди є ті, хто хоче допомогти. І хто допомагає.
   В районі функціонує чимало структур, які займаються, вирішенням соціальних проблем інвалідів. Одна з них –районний центр зайнятості населення, пріоритетним напрямком діяльності якого є соціальна адаптація людей з обмеженими можливостями в суспільстві. Він допомагає людям з особливими потребами у пошуку роботи та працевлаштуванні.
   Директор районного центру зайнятості Віктор Лащук наголосив, що Міжнародний день інвалідів не можна називати святковим, проте він підкреслює рівноправність інвалідів у суспільстві і їх участь у громадському житті. Це своєрідне підведення підсумків зробленого для цієї категорії громадян, аналіз реального становища людей з особливими потребами в районі, визначення шляхів для поліпшення їх життєвого рівня. Тож турбота про інвалідів – має бути повсякденною працею для служб та установ, які мають піклуватись про них та допомагати їм.
   На початку року на обліку в районному Центрі зайнятості перебувало 16 безробітних інвалідів. За 11 місяців звернулося 42 особи з інвалідністю. Усі вони отримали соціальні послуги, які передбачені законодавством, а також консультації та профінформаційні послуги. 16 з них вдалося працевлаштувати.
   - У попередні роки люди приходили в Центр зайнятості, щоб отримати лише матеріальну допомогу, – відзначив Віктор Лащук. – Тепер, щоб знайти роботу. Відрядно, що серед них багато молоді, яка займає активну позицію, хоче себе реалізувати і прикластися до розвитку суспільства. Багато з них закінчили виші чи середньоспеціальні заклади, мають фахову освіту. У нас на початку року було 10 вакансій, тепер нема жодної. На жаль, підприємства та організації не хочуть брати на роботу людей з інвалідністю, бо мають подбати про створення зручних умов праці для них. Нині у районному Центрі зайнятості перебуває на обліку 18 осіб з обмеженими можливостями, яким надається весь комплекс послуг, зокрема, їх залучають для навчання, перенавчання, громадських робіт. Відтак 16 осіб пройшли перенавчання, перепрофілювання і нині влаштовані на виробництві. Держава приділяється належну увагу цій категорії населення. Заохочує підприємців до створення дотаційних робочих місць.
   Віктор Лащук також відзначив, що Центр зайнятості населення уже багато років активно співпрацює з Агенцією регіонального розвитку та Сокальською районною асоціацією інвалідів. Створив три робочі місця для соціальних працівників в асоціації інвалідів, допомагає відкрити підприємницьку діяльність особам з обмеженими можливостями. Його працівники відкликаються на звернення людей з обмеженими можливостями та їх організацій, допомагає їм зайти себе у житті, реалізувати свої можливості. І закликав усіх присутніх бути толерантними до людей з інвалідністю, допомагати їм адаптуватися у нелегких умовах сьогодення.
   У кожного з нас виникають проблеми. Але в людей з обмеженими можливостями їх значно більше і нерідко вони виникають там, де їх могло б не бути. Щодень інваліди зустрічаються із проблемами. Бо навіть вийти на вулицю, дістатись до крамниці чи аптеки коштує їм чималих зусиль. Адже інваліду на візку добратися з околиці міста чи з віддаленого села надто важко, бо нема транспорту чи він просто не може у нього сісти. І навіть ті інваліди, які можуть пересуватися самотужки, щоденно зустрічаються із черствістю водіїв, які відмовляються брати їх в маршрутку чи автобус. Про це розповіла голова Сокальської районної асоціації інвалідів Оксана Кононова. Вона також відзначила, що на Сокальщині проти минулого року побільшало людей з інвалідністю і нині їх уже 5087 осіб, з них 438 дітей. Нині держава робить багато для працевлаштування людей з інвалідністю. Однак вона ще не достатньо втручається, щоб полегшити стан тих, в яких помітна форма неповносправності. За кордоном люди з інвалідністю не відчувають себе обмеженими ні в якій сфері, вони можуть працювати, вільно пересуватися, бо суспільство дало їм рівні можливості. І вони живуть повноцінним життям. Україні ще треба до цього йти. І вона робить перші кроки, ламаючи радянські стереотипи. Виховує у дітей та молоді толерантне ставлення до людей, які мають обмежені можливості, навчаючи їх сприймати людей такими, які вони є, та допомагати їм. Закони у нас добрі, які захищають права людей з обмеженими можливостями, і надають такі ж можливості, які мають здорові верстви населення. Проте вони насправді не виконуються. Сприяє адаптації людей з обмеженими можливостями й Сокальська асоціація інвалідів, яка функціонує з 1997 року. Щороку сюди звертається за моральною підтримкою понад 250 осіб. І знаходять тут друзів, які їх розрадять та підтримають. Тут працює 4 гуртки ручної праці: виготовлення свічок, вишивки, комп’ютерна вишивка, і пошиття одягу і аксесуарів, бісероплетіння і виготовлення сувенірів. Їх відвідують 17 осіб. Керівники гуртків працюють на волонтерських засадах. Багато інвалідів звертається за юридичною, психологічною консультаціями та засобами пересування. До їх послуг також тренажерний зал. Проводяться масові заходи для дітей, молоді та людей старшого віку. Асоціація інвалідів займається й видавничою діяльністю, видає книжечки та буклети, в яких розповідає про свою діяльність та як допомогти дітям адаптуватися у колективі та суспільстві.
   - Люди з інвалідністю – це насамперед – люди, – підкреслила під час розмови Оксана Кононова. – І добре, що держава, за останні роки почала більше приділяти їм уваги та виділяти коштів на їхні потреби. І це помітно навіть у нашому невеличкому місті: понизили бордюри, стало більше пандусів. Тож можна заїхати в аптеку, Сокальську районну лікарню, переїхати вулицю… Міська рада планує встановити світлофор для людей, які незрячі, бо інваліду по зору непросто зорієнтуватися на переході.
   На думку пані Оксани, 3 грудня –це є день уваги до інвалідів, привернення уваги з боку суспільства до цієї категорії громадян, в якій вони можуть опинитися самі. Тож кожен має бути свідомим і розуміти це. І цих людей потрібно розуміти і сприймати такими, які вони є, бо вони дуже вразливі. Це день уваги до їх проблем. І разом усі ми можемо вирішити їх. Інваліди потребують опіки та дбайливо ставлення, тож треба шукати шляхи для того, щоб їх підтримати.
   Підтримав голову асоціації інвалідів й директор Центру зайнятості Віктор Лащук:
   «Людям з інвалідністю важко жити в нашому суспільстві, бо вони не мають належних умов для існування, зокрема транспортних засобів, не скрізь передбачені доїзди в місця громадського користування та робочі місця на підприємствах. Хоч ми і допомагаємо їм працевлаштуватися на підприємство, не завжди ці люди відчувають себе потрібними. На жаль, це нерідко робиться просто, щоб заповнити графу у звіті. Ніхто не хоче розуміти, що перед ним, насамперед, є людина з почуттями та гідністю».

   Депутат обласної ради Ганна Костюк розповіла, що цього тижня спілкувалася з багатьма людьми з особливими потребами, а це більше 100 осіб. І всі вони скаржаться на брак інформації про їхні права, пільги, якими вони можуть скористатися, відсутність безкоштовних медикаментів. До цієї низки проблем варто додати й перевезення громадян пільгових категорій. Адже громадянам з особливими потребами законодавчо передбачений безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), а також усіма видами приміського транспорту. Пільгове перевезення інвалідів здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України «Про транспорт». Ця пільга поширюється і на особу, яка супроводжує інваліда 1 групи, але не більш як на одну. Проте перевізники самовільно встановлюють так-звані обмеження лише в рамках двох пільговиків на однин рейс. Ця проблема піднімалася не раз. На погане ставлення перевізників скаржаться усі, але, на жаль, від цього нічого не змінюється.

   Про забезпечення права дітей з інвалідністю на освіту та отримання рівного доступу до якісної освіти розповіла завідувач відділу РПМПК ГаннаФенчин, яка сказала, що у них є банк даних дітей з інвалідністю, проте він є приблизним, оскільки батьки якщо у дитини нема ніяких зовнішніх ознак, можуть і не зголошуватися і тримають це в таємниці. У нас на обліку 125 дітей-інвалідів, які навчаються в загальноосвітніх навчальних закладах нашого району. 12 з них відвідують дошкільні навчальні заклади. Ще 24 мають дуже складні вади, є лежачими, і виховуються у домашніх умовах. Щорічно у освітніх закладах району до Дня інвалідів проводять ряд заходів, зокрема, це уроки доброти і толерантного ставлення до людей з інвалідністю, проводяться «круглі столи» з батьками дітей-інвалідів, які спрямовані на виховання толерантного відношення до дітей та людей з інвалідністю, бо все починається з дитинства та зі школи. І якщо ми навчимо дітей доброзичливо сприймати хворих людиней з дитинства, так вони ставитиметься до неї і надалі. На індивідуальній формі навчання знаходиться 28 учнів, з них 10 дітей навчаються у домашніх умовах і 18 ходять до школи.
   Важливим кроком для інтеграції дітей з особливими потребами у суспільстві є впровадження інклюзивної освіти. Це форма навчання із залученням неповносправних дітей до навчання у звичайних школах. В своєму виступі пані Ганна зауважила, що, на жаль, сучасне суспільство ще не готове приймати дітей з особливими потребами. Ганна Фенчин акцентувалаувагу на тому, що ми лише на початку такого шляху, оскільки для модифікації інклюзивної освіти у повній мірі необхідна навчальна база, підготовлені фахівці, психологічна готовність батьків. Необхідним компонентом інклюзивної освіти є якісний психолого-педагогічний супровід: це і психодіагностика, корекція і просвіта батьків здорових дітей. Найкращою у цьому напрямку є ЗШ №4, де створені належні умови: є басейн, тренажерні зали, працюють психолог, логопед та соціальний працівник, а також вчителі, які мають досвід роботи з дітьми з особливими потребами. Дирекції загальноосвітніх навчальних закладів по можливості створюють умови доступності до освітніх закладів. Так у цьому навчальному році було побудовано пандуси у ЗШ №2. Окрім цього ще 4 загальноосвітні заклади обладнанні пандусами. В усіх школах промарковані сходи полосами для людей з порушенням зору.
   Завідувач Сокальської поліклініки Надія Сикиндюк відзначила, що медики виписують безкоштовні медикаменти всім пільговим категоріям населення і стараються допомагати, як можуть. Можливо, що деякі ліки проходять процес перереєстрації, тож в такому випадку вони не можуть бути виписані.
Наболілою проблемою для інвалідів є проблема з отриманням санаторно-курортних путівок, які не можуть отримати, іноді навіть й роками. Представник управління праці та соціального захисту населення РДА Лариса Красюн розповіла, що існує черговість забезпечення санаторно-курортним лікуванням осіб з обмеженими фізичними можливостями відповідно до порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів №187 від 22 лютого 2006 року. Забезпечення путівок відбувається централізовано через Міністерство соціальної політики. На путівки існує черга, бо їх не надають у необхідній кількості. Особи з обмеженими фізичними можливостями мають право на отримання путівки раз у два роки, а інваліди загального захворювання –раз у три. Якщо інваліди не отримують путівки на протязі двох років, то може отримати грошову компенсацію, однак її вартість становить для інвалідів війни першої та другої груп 320 гривень, а інвалідів війни ІІІ групи – 240, а інваліди загального захворювання І-ІІ груп 240 гривень, а інваліди ІІІ групи – 160 гривень. На жаль, останнім часом все менше інвалідів використовують таку можливість на оздоровлення. Сподівамося, що державний бюджет на 2013 рік зможе профінансувати більшу кількість путівок. І в наступному році ми зможемо оздоровити більше осіб з обмеженими можливостями.
   Начальник відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Сокальському районі Олена Рудак розповіла, що одним з основних напрямків роботи Фонду є турбота про соціальний захист тих людей, які в результаті, отриманих ними на виробництві травм або професійних захворювань, стали інвалідами праці. Значну увагу Фонд приділяє створенню належних умов для забезпечення медико-соціальної реабілітації, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві. Діє цілий комплекс соціальних послуг з їх медичної та соціальної реабілітації. Сюди входить лікування потерпілих в стаціонарних медичних закладах та санаторно-курортне лікування, медична реабілітація та організація санітарного та спеціального медичного догляду за потерпілими, а також забезпечення інвалідів праці необхідними медикаментозними препаратами, додатковим харчуванням, автомобілями, інвалідними колясками, протезно-ортопедичними виробами тощо.
   Фондом проводяться профілактичні заходи спрямовані на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів запобігання нещасним випадкам на виробництві. Але всяко трапляється…
   - Ось чому націлюємо керівників, щоб коли вже стався нещасний випадок на виробництві не приховувати його, а вчасно повідомляти, –наголосила пані Олена. –Допомогти цій людині, скерувати її до нашого фонду, де вона зможе отримати відповідну реабілітацію та відшкодування, а згодом й пільги. У нас є достатньо путівок, однак ними можуть скористатися лише ті громадяни, які перебувають на обліку Фонду, та яким МСЕК призначив санаторно-курортне лікування. 
    Директор Сокальської районної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Оксана Гузіч акцентувала увагу на тому, що їхній Фонд працює на загальних підставах і допомагає оздоровитись усім працюючим, в тому числі і людям, які мають групу інвалідності, але перебувають у трудових відносинах з роботодавцями. Кількість путівок залежить від асигнувань, які є закладені для певного регіону. Фонд соціального страхування в цьому році оздоровив 212 застрахованих осіб на загальну суму 1256 тисяч гривень, з них виділили 35 путівок на загальну суму 339 тисяч гривень в санаторії для дітей з батьками та три путівки в санаторії Євпаторії для дітей-інвалідів з ДЦП. До дня святого Миколая Фондом соціального страхування придбано 7720 дитячих новорічних подарунків на загальну суму 176 тисяч гривень.
   Опікується одиноким інвалідами від 18 років й районний територіальний центр. Нині його соціальні робітники обслуговують 73 інвалідів. Вони піклуються про них, допомагають їм у веденні домашнього господарства. «Наш територіальний центр надає різноманітні послуги, деякі з них –платні. Це залежить від сукупного доходу сім’ї: якщо він становить до півтора прожиткового мінімуму – безкоштовно. Якщо ж сукупний дохід є більшим –людина повинна платити за послуги перукаря, швачки, прання та ремонт взуття. Медичні послуги є безкоштовні для всіх. Це консультація лікаря, масаж, відвідування соляної кімнати, інгаляції, тубос-кварц», –сказала директор територіального центру Тетяна Бугай.

   Як підсумок, депутат обласної ради Ганна Костюк зазначила, що сьогодні в Україні не сформована державна політика з питань реалізації активних заходів інтерації інвалідів у суспільне життя; недостатньо створюються робочі місця для працевлаштування інвалідів; масштаби залучення інвалідів до підприємницької діяльності залишаються незначними; тільки починає формуватися безбар’єрне середовище для інвалідів як головний засіб прискорення їх інтеграції в суспільне життя; не забезпечується дотримання стандартів рівня життя для людей з інвалідністю через відсутність умов для ефективної реалізації їхнього права на трудову діяльність. Підсумком проведення усіх заходів, які були проведені із людьми з обмеженими можливостями буде звернення до Львівської обласної ради, Львівської обласної адміністрації та відповідних управлінь щодо покращення  ситуації та прозорого процесу при наданні путівок, безкоштовних медикаментів, одноразової матеріальної допомоги, засобів реабілітації інвалідів, посилення контролю та  своєчасного інформування інвалідів про усі пільги що їм належать, зобов’язання начальників районних управлінь праці та соціального захисту населення, головних лікарів районних лікарень належно забезпечити інвалідів усіма видами пільг, що їм належать. Також у зверненні піднято питання щодо порядку надання інвалідності в органах медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров’я України. Власне працівники органів медико-соціальної експертизи визначають термін переогляду групи. Група інвалідності без зазначення строку переогляду встановлюється не усім громадянам. Проте зі слів інвалідів саме дане питання потребує неабиякого контролю.   Тому відповідні органи повинні  взяти на контроль питання надання групи інвалідності без зазначення строку переогляду.

   Розмова вийшла відверта, цікава та корисна для всіх. А Віктор Лащук закликав представників соціальних служб та громадських організацій не бути байдужими до цієї вразливої групи населення, допомагати їм інтегруватися в суспільство, підвищувати їх рівень знань, розуміти їхні потреби. Головне робити це від щирого серця, а не задля галочки. Під час «круглого столу» присутні зупинились на окремих проблемах людей з інвалідністю, а їх, звичайно, значно більше. Тож не будьмо байдужими до чужої біди, зробімо все для того, щоб ці люди, відчували себе повноцінними громадянами і мали доступ до всіх людських цінностей.

Любов ПУЗИЧ. Газета «Голос з – над Бугу»
Фото автора.

^

Ганна Костюк