Сокальська АРР : новини ::05.06.2013

НОВИНИ

5 червень 2013 року

Про підтримку соціальних підприємців – круглий стіл

За сприяння Департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості, Львівської обласної ради, Львівського міського центру зайнятості, Центру розвитку соціального підприємництва було проведено круглий стіл на тему « Обговорення механізмів фінансування підприємців в рамках Регіональної програми розвитку малого і середнього підприємництва у Львівській області на 2013 – 2015 рр.»

Програма розвитку підприємництва на жаль не має достатнього фінансування для того, щоб вирішити найнеобхідніші проблеми підприємців чи то в отриманні консультацій, допомоги в розробці бізнес-планів, чи наданні фінансової підтримки у формі поворотних допомог, компенсації відсотків, пільгових кредитів ін..

Провівши чимало досліджень серед підприємців, інституцій, які займаються підтримкою малого та середнього бізнесу виявлено що найбільшою проблемою все ж таки є відсутність програм фінансової підтримки на Львівщині. Ознайомившись із досвідом різних регіонів України можна відзначити досить позитивний досвід діяльності фондів підтримки підприємництва Полтавської, Черкаської, Сумської областей, який можна успішно впроваджувати і на Львівщині.

Оскільки в рамках вищезгаданої програми заплановано створити Фонд підтримки соціального підприємництва основна дискусія відбувалась навколо цієї теми. В рамках круглого столу також обговорили необхідність та економічну «вигідність» допомоги соціальним підприємствам; критерії відбору напрямків, які потрібно в першу чергу фінансово підтримувати; організаційну форму Фонду; технічну сторону діяльності Фонду.

Ганна Костюк представила модель роботи Сокальського фонду підтримки підприємництва та за презентувала можливі механізми при створенні нового. «Ми повинні працювати над тим, аби підприємці Львівщини мали можливість отримувати реальну, в тому числі і фінансову підтримку. Створення фонду – це один із фінансових механізмів підтримки малого та середнього бізнесу, що передбачено в Регіональній програмі розвитку малого і середнього підприємництва у Львівській області на 2013 – 2015 роки» - наголосив Денис Шмигаль, директор Департаменту економічного розвитку, інвестицій, торгівлі та промисловості.

«Дискусії, які точаться навколо соціального підприємництва (СП) в Україні, викликані передусім 2 причинами: 1) відсутність даного поняття у законодавстві України; 2) різні підходи до тлумачень СП. І якщо перша причина поки не актуальна, бо немає критичної кількості соціальних підприємств, які лобіюватимуть свої інтереси через створення відповідного закону (законів), то друга причина вимагає знаходження «спільного знаменника» у розумінні, чи трактуванні соціального підприємництва в Україні.» - доповіла Ганна Костюк, директор Сокальської АРР, депутат ЛОР. Провівши робочі зустрічі, дослідження, опитування ми можемо за основу взяти такі 4 критерії:

1. Це бізнес.

Не важливо, який бізнес, традиційний чи інноваційний, виробництво чи послуги, сільське господарство чи освіта, головне, щоб він був рентабельним.

2. Чітко визначені соціальні цілі.

Соціальне підприємство відрізняється від інших підприємств тим, що для СП соціальний ефект є прямим цілеспрямованим результатом, а не побічним продуктом діяльності. Наприклад, кінотеатр, який регулярно надає безкоштовні квитки для дітей-сиріт на кіносеанси є соціально-відповідальним, однак не соціальним підприємством, бо основною метою кінотеатру є отримання прибутку для засновників, а не вирішення проблеми сирітства. Це означає, що соціальні цілі повинні бути прописані у статуті організації або в інших документах, які приймаються засновниками і є обов‘язковими до виконання.

3. Прибуток реінвестується в розширення діяльності та/або спрямовується на досягнення соціальних цілей.

Тут можна провести розподіл: або прибуток іде на реінвестицію в діяльність підприємства на якому працюють соціально вразливі категорії населення, або на фінансування соціальних проектів.

4. Демократичне управління.

Даний критерій легко застосовується у соціальних підприємствах, створених громадськими організаціями, найвищий орган правління яких – загальні збори. Також форма кооперативу може забезпечувати демократичне управління, оскільки діє схема 1 акціонер – 1 голос. Для досягнення цього критерію у підприємствах організованих, як ПП чи ТОВ необхідно вносити зміни у статут.

Дані критерії широко обговорюються на сайтах різних ГО, я особисто вважаю їх найбільш точним на даний час.

Важливим джерелом для наповнення бюджету, в т.ч. місцевого є створення нових робочих місць чи то в бізнесі, чи в громадських об`єднаннях. Візьмемо простий розрахунок: допомога по безробіттю, яка після працевлаштування людини перестає виплачуватись (в середньому 1200 грн. на міс) зменшення субсидії , чи іншої допомоги – (300 – 500 грн), та надходження від податку із доходів фізичних осіб (із зарплати 2000 грн – 300 грн) - дає близько 20 тис. грн. економії бюджетних коштів на одного працевлаштованого. І тому важливо, аби влада робила кроки, які б давали можливість бізнесу створювати робочі місця, створювати підприємства, вирощувати соціально-орієнтовані організації та інституції.

Валерій П`ятак – заступник голови Львівської обласної ради – ми повинні іти в ногу із сучасними та європейськими стандартами ведення бізнесу, ідея створення фонду є насправді цікавою та потрібною, оскільки на Львівщині не має програм чи методів підтримувати підприємців, а особливо соціальних підприємців, тих хто виконує роботу держави та знімає соціальну напругу в громадах. Львівщина уже мала негативний досвід роботи Фонду мікрокредитування, який було створено у 2006 році, а на сьогодні він припинив свою роботу та знаходиться на стадії ліквідації. Тому ми повинні проаналізувати усі негативні сторони роботи старого фонду, та створити структуру, яка б дала можливість залучати кошти різних рівнів, брати участь в європейських програмах. В першу чергу фонд повинен мати прості та доступні програми для підтримки бізнесу.

Олег Рісний – директор Львівського міського центру зайнятості – Сприяння безробітним у започаткуванні власної справи є одним із пріоритетів у діяльності служби зайнятості для чого використовується зокрема інструмент надання відповідної одноразової виплати допомоги. Проте, практика показує , що на сьогодні дуже мало дієвих механізмів підтримки в подальшому таких підприємців, тому програма обласної ради є надзвичайно необхідною та потребуватиме згодом значно більшого фінансування. Цьогорічний бюджет передбачає 250 тис, при чому лише службою зайнятості міста Львова протягом 2012 р. було використану на цей напрямок понад 715 тис., з яких отримали допомогу 72 львівянина. Запорукою успіху новоствореного підприємця міг би бути комплексний підхід у залученні коштів ФЗДССнВБ та місцевих бюджетів на започаткування підпр. діяльності та її подальше провадження.

Також участь у круглому столі прийняли експерти, представники громадських організацій, та державних установ.

За підсумками круглого столу було доручено юристам Львівської обласної ради опрацювати можливі організаційно-правові форми створення Фонду підтримки соціальних підприємців, провести робоче засідання з цього питання, після прийняття Регіональної програми розвитку малого і середнього підприємництва у Львівській області на 2013 – 2015 року, яку заплановано представити 11.06.2013 року.

Круглий стіл відбувся в рамках Проекту «Підвищення інституційної спроможності центру розвитку соціального підприємництва у львівській області», за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».